Автобіографія від 2010 р.

Буду лаконічним, як казав колись один розвідник.

Роки життя: 1973-…

Місце народження: Всесвіт, Галактика (десь на околиці скупчення галактик Діви), Сонце (жовтий карлик десь в Зоні Коротації Галактики), планета Земля (це та, на яку  колись налипла дуже тоненька кірка біомаси), Україна (це там, де… хай йому грець!.. коротше, не важливо), місто Миколаїв (це там, де… хай йому грець!.. коротше, не важливо) , він ще названий на честь одного чоловіка, спонсора мореплавства (допомагав він, правда, не зовсім матеріально і не зовсім мореплавству, але кого це зараз цікавить?..).

Роки життя — в школі: 1980-1990 (десятирічка, від дзвінка до дзвінка);

— в інституті: 1991-1997 рр.;

(А тепер ось ще й Віденський Універ…)

Спеціальність: фізика і астрономія (опустимо таку бюрократичну формальність, як «вчитель фізики та астрономії»);

Стать: чоловіча.

Орієнтація: правильна.

Характер: запальний сангвінік, здатний до самоврівноваження, прагматик, аналітик, хороша пам’ять (занадто хороша).

Музичні смаки: Раммштайн (і взагалі – все, що далеко від попси і скрипить металом на зубах), класика в сучасній обробці.

Інтереси: астрономія (і наука взагалі), фантастика (більше наукова, але і фентезі іноді не гидую), високі технології.

Взагалі-то, у всьому винен старенький мамин підручник астрономії для 10 класу. Варто було тільки мені взяти його в руки, класі десь так в сьомому, як все – пропав чоловік: спочатку «зіркова хвороба», всіляка науково-популярна літературка, спостереження, власний телескоп… так і докотилося до фантастики (її написання, в сенсі, – читаємо ми всі її з пелюшок). Словом, перше оповідання («Відпустка») у мене спливло якраз під час спостереження. Спів цвіркунів, повне зірок небо над головою, телескоп, що показує у багато разів більше всього, що є в цьому небі, і раптом бац! – фантастичне оповідання. У підсумку, «маємо, шо маємо», як говорив один класик сучасної політики. Втягнувся. І не допоможуть мені тепер ніякі диспансери.

Ну, що ще сказати? – робота журналістом у газетах, інтерв’ю там і всілякі політичні аналізи, публікації оповідань в альманахах, газетах і журналах, перші видані книги, поїздки на Кони (конвенти – це фестивалі фантастики такі) коли кошти дозволяли, організація якось і свого Кона…

Нічого цікавого, загалом.

Назвав би себе філософом, але, старина Еммануїл Кант остудив мій запал, зауваживши якось, що філософії як науки взагалі немає, бо кожен будує свою філософію, вщент руйнуючи все, що набудували попередники. Ось досі думаю, погоджуватися з ним, чи ні…

Любов: кішки (відразу кажу – не зоофіл) 😊.

Девіз: я поспішаю посміятися над усім, інакше… (ну, ви знаєте, що буде «інакше» — інакше скільки людей життя позбудеться!..) 😊.

Цікаві факти:

Ставлення до світу: весь світ – театр, а люди в ньому актори, й довбає думка мозок: зловити б режисера…

Ставлення до країни: я батьківщину свою люблю, але державу – ненавиджу (золоті слова!, шкода, теж не мої, не бачити мені, коротше, всіляких орденів «за заслуги…»).

Ставлення до гуманізму: якби я де-небудь зустрів цю саму Людину з великої літери, яка є предметом культового поклоніння сучасних гуманістів, яку ніхто ніколи не бачив, не чув, не мацав, але на яку чомусь щодня витрачаються мільярди, то, як кожен чесний чоловік, я… (ні, не одружився б на ній) – убив би на місці. Загалом, медальок від гуманістів мені теж не бачити.

Недоліки: цинік, атеїст і їм ночами.

Достоїнства: не одружений і не передбачається.

Познайомилися, загалом.

За більш детальною інформацією звертайтеся до моїх творів.

І тільки спробуйте сказати, що вони погані!

Завжди Ваш

Вячеслав АСТРОВ-ЧУБЕНКО