ЖАРТ

Фантастична  оповідка

Перервавши улюблені фільми і телепередачі, на екранах мільярдів телевізорів раптом з’явилася заставка “екстрене повідомлення”, природно, викликавши роздратований подив глядачів: це ще що? Через декілька секунд на екранах виникла знаменита телестудія при Міжзонній Асоціації Націй, звідки часто транслювалося політичне телешоу “Словесні війни”. Бліде, з трохи зеленуватим відтінком, обличчя ведучого зразу ж насторожило. Так само як і його голос, який був таким, ніби після передачі він тут же помре.

– Ми розуміємо ваш подив, – сказав ведучий. – Але те, що ви зараз почуєте, повірте, варте того! Отже, я передаю слово директору Чинейської обсерваторії в Ма-Сі професору Никифору Стаку.

Голос астронома, що сидів в сусідньому кріслі, був не кращим.

– Ланійці, ми у великій біді! – без зайвих передмов, пересилюючи себе, заявив він. Мабуть, Стак вирішив почати з найважчого для нього. – Як ви, напевно, вже знаєте, два роки тому вступив до ладу виготовлений в нашій обсерваторії за моїм проектом Універсальний сонц-сейсмоспектрограф. Цей унікальний прилад вчинив революцію в зоряній астрономії. Він, укупі з могутнім комп’ютером, здатний вичерпно показати глобальний стан Сонця і зірок, аж до самого їх центру – ядра – включно. І саме завдяки цьому величезний крок зробила теорія зоряної еволюції, яка сьогодні є вже майже завершеною. На основі даних сонц-сейсмоспектрографа ця теорія вже зараз може передбачити майбутнє будь-якої зірки, і Сонця у тому числі, з точністю до декількох років.

Так от, закінчене днями в Чинейській обсерваторії глобальне дослідження Сонця привело нас до приголомшливого відкриття, яке і спонукало нас звернутися через МАН до всього світу. Хочу сказати, що ми довго не наважувалися оповістити ЦЕ, самим ретельним чином перевіряли і перевіряли ще раз дану інформацію, і все одно – навіть самі ніяк не могли в це повірити. Потім жахнулися, тільки уявивши, що буде, якщо ми так просто про це скажемо. Проте подальше зволікання буде куди більшим злочином перед людством. Коротше, те, про що постійно марять письменники-фантасти, на жаль, скоро збудеться. Тих, хто вже здогадався, – поздоровляю. Так, наше Сонце скоро вибухне! Жити йому залишилося років п’ятнадцять, від сили двадцять. Передбачаючи вашу, цілком обгрунтовану, недовірливість (ми ж так втомилися від дешевих сенсацій), я приніс з собою, так би мовити, речові докази.

І астроном показав телеглядачам знімки оранжево-жовтого, плямистого диска світила з безліччю підозрілих білих плям. На відміну від всім відомих нешкідливих факелів ці зловісні плями розташовувалися в незвичайних місцях (принаймні, так пояснював професор), були видні і в центрі, і на полюсах, абсолютно не тяжіючи до чорних плям.

– Ось ці яскраві плями, – говорив астроном, – які з часом все більш розростаються, є очевидними свідоцтвами нестримно наростаючої нестабільності Сонця. А ось ці сонц-сейсмограми, – він показав довгу стрічку і накреслену на ній хвилясту криву з амплітудою, що все збільшується, – характеризують коливання сонячної поверхні (фотосфери). Звичайно, якісь кількісні оцінки, виходячи з цих даних, може робити тільки фахівець. Проте і людині, недосвідченій в астрофізиці, повинно бути ясно: з нашим сонечком щось не так. Воно стає нестаціонарною, пульсуючою зіркою, з катастрофічно зростаючою амплітудою пульсацій. Фахівцю все це говорить лише про одне – катастрофа неминуча!

Наступила хвилинна пауза, під час якої здавалося, що всі звуки на планеті змовкли. Астроном ковтнув води із стакана і спробував втішити занімілу частину людства, що прилинула до телеекранів:

– Але якби це був наш кінець, я б навряд чи став звертатися до вас з цим повідомленням: чи варто затьмарювати останні дні страхом і панікою? Так ні ж! У нас ще є шанс врятуватися. І я вам це відповідально заявляю. Часу ще достатньо, щоб організувати тотальну евакуацію до інших планетних систем. Для цього нам доведеться, не проявляючи паніки, максимально зібратися і кинути всі свої сили на космонавтику, яка вже стоїть на порозі міжзоряних подорожей. І вже напевно нам доведеться відмовитися від будь-якої конфронтації і озброєних конфліктів і, зрозуміло, від гонки озброєнь, що з’їдає відсотків вісімдесят наших ресурсів і науково-технічного потенціалу. Розумію, часто ми все це чули від політиків, які ставили світ перед лицем глобальної військової або екологічної катастрофи. Але зараз – зовсім інша справа… Примарний порятунок поодинці в якихось підземних норах і катакомбах абсолютно виключений: вся Сонячна система, до останньої порошинки, перейде в іонізований газ! На міфічну допомогу від позаланієвих цивілізацій також сподіватися нічого, я кажу вам це як фахівець. Тому все залежить тільки від нас і від нашого здорового глузду. Дякую за увагу… і успіху нам всім!

Диктор навіть не попрощався, і передача припинилася так само несподівано, як і почалася. Далі все йшло за програмою, але телевізор чомусь ніхто вже не дивився. Шоковий стан цивілізації продовжувався декілька днів. Потім всі, хто міг, кинулися перевіряти дані професора Стака. На превеликий жаль, вони підтвердилися… За цим слідувала повна апатія людства, змішана з явною симптоматикою паніки.

Виробництво, навіть в самих розвинутих країнах, різко скоротилося. А злочинність, зрозуміло, круто пішла в гору.

Як водиться в таких випадках, по світу покотилася страхітлива хвиля самогубств. Здавалося б, ось коли для правоохоронних органів всіх країн повинні були б настати важкі часи. Але вартові порядку теж особливо не рвалися виконувати свій службовий обов’язок. Загалом, в душах людей запанувала зима, і ланійська цивілізація покотилася до занепаду. Мляві звернення президентів до своїх народів також поки ні до чого не приводили.

Людському розуму було дуже важко переварити, змиритися з тим, що Ланія, земля предків, з якою всі пов’язували такі веселкові, далекі плани і яка завжди була вічною, – все це враз повинне було перейти в ніщо, в іонізований газ… Тому – хто молився, хто в сльозах пакував речі, а хто… плював в стелю. Але майже всі намагалися заглушити горе забуттям і розвагами всіх видів і відтінків. Тому не дивно, що ще більше розцвів гральний і шоу-бізнес, а шоу-ділки уявляли себе втілювачами “історичної місії позбавлення людини від страждань перед її неминучою загибеллю”.

Ера хаосу і напівзабуття на планеті продовжувалася з рік. І астроном почав було вже сумніватися в доцільності свого повідомлення. Ах, Ланія, Ланія! Планета культу астрономії, де слова її «жерців» рідко ставляться під сумнів.

Але, зрештою, інстинкт самозбереження і розум все ж таки запанували, і гомо сапієнс поступово узяв себе в руки…

Через п’ять років майже весь ядерний арсенал планети пішов на могутні двигуни величезних міжзоряних кораблів, що масово будувалися на орбіті. Ще літ через п’ять розібралися і з таємним гіперкосмосом (або гіперпростором), яким так захоплювалися фантасти. Нарешті, через 14 років після повідомлення Стака, все було готове до тотальної евакуації.

Вже були призначені конкретні день і година “історичної події”, коли на телеекранах знов з’явився знаменитий, трохи посивілий, але надзвичайно задоволений професор.

– Поздоровляю вас, ланійці! – урочисто проголосив він, не приховуючи радості. – Тепер я бачу – нам не страшні ніякі катаклізми, навіть галактичного масштабу. Тепер я можу, ми всі можемо сказати, що пишаємося собою і своєю планетою! Віват, Ланія! Проте я повинен негайно в дечому зізнатися, поки ми не зробили непоправну дурість…

Декілька хвилин Стак мовчав, напружено підбираючи необхідні слова. Після чого заявив таке, що справило враження бомби (або Сонця), що розірвалася, подібно першому повідомленню ученого.

– Ризикую надовго опинитися в опалі, але впевнений, – людство з часом зрозуміє мене, оцінить і пробачить цю вмілу фальсифікацію. Адже саме завдяки цьому, даруйте на слові, жартові ми так швидко досягли того, про що завжди так мріяли: світового роззброєння і загального примирення. Весь свій інтелектуальний потенціал ми кинули на науку, абсолютно забувши про з’ясування відносин. Космонавтика зробила крок настільки, що тепер космічні кораблі здатні переносити землян до найдальших зоряних світів. Орієнтована на тривалі космічні подорожі медицина також вчинила гігантський стрибок вперед, створивши унікальні ліки і методики лікування хвороб, що вважалися раніше невиліковними. Це ж стосується і інших областей фундаментальної науки. А що до нашої промисловості, то вона стала практично безвідходною і екологічно чистою, на порядок підвищивши свою ефективність. І тепер нашій цивілізації залишається лише процвітати в мирі і всі свої сили віддавати науці і мистецтву! Ні, ви рішуче повинні гідно оцінити наш вчинок. Що ж, тепер, коли я все сказав в своє виправдання, не буду більше вас втомлювати і скажу, в чому все-таки полягав мій жарт. Все дуже просто: наше рідне Сонце вмирати не збирається! Принаймні, в найближчі два мільярди літ. Справжні результати його дослідження останні чотирнадцять років надійно зберігалися в сейфі нашої обсерваторії. У момент цієї розмови вони передаються в Інтернет, і їх зможе подивитися і перевірити будь-хто. Слово честі, я щиро дякую всім вам за увагу і за участь в цьому чудовому дійстві, яке, загалом, і відродило нашу цивілізацію.

Передача кінчилася, знову залишивши планету на декілька днів в замішанні.

Півроку астроному довелося ховатися. Хоча притягти до відповідальності його не могли: просто не було статті про фальшивий підрив Сонця. Хіба що сильно перекрутити статтю про фальшиву міну… Та і, поклавши руку на серці, гра таки коштувала свічок.

Рік потому людство, нарешті, розреготалося, через два – жартівника все-таки нагородили. Ну, а через п’ять років… захотілося подумати про новий жарт.

*  *  *

– Ну, і де мій шузський? – незворушно запитав Стак, дивлячись в екран свого старого шестисотканального сітьовізора. Там в розкішному Палаці Прогресу голова Організації З’єднаної Науки вручав йому, Стаку, Держську медаль і мандат Генерального Куратора Організації. Це була пряма трансляція.

– Так несуть вже, несуть, – завірив Монку, генсек Центрального Управління Розвідки при МАН, промокати хусткою червоніючу лисину, і подав знак кіберохороні. – Чи ти думав, я до тебе порожній з’явлюся, га, Генкур? Ми – люди слова.

– Знаємо ми ваші слова.

Цеурешник ніяк не прореагував на останню репліку. Навіть кольором шкіри. Двоє спецназівців в чорних костюмах внесли і поставили на стіл ящик добірного тридцятиградусного напою. Стак узяв одну пляшку, прискіпливо оглядаючи.

– Відкривай, що дивишся? Сторічна витримка, все – як домовлялися. Спір, є спір. Хоча я дотепер диву даюся: це ж треба було так маху дати! Мене ще ніхто так не мочав.

– Це тому, що дотепер ти мав справу з такими ж, як і сам, спиногризами, – по-учительски пояснив Стак, розкупорюючи пляшку, – а не з «жерцями» науки.

Монку похитав лисиною, що прийняла сіруватий відтінок:

–  Образити гостя хочеш. Ну-ну.

– Ну чому ж, зовсім ні. Може, тебе здивує, але я з великою повагою ставлюся до вашої професії. Просто кому з вас могло прийти в голову років тридцять тому зробити буквально «пробіркове вливання» в якусь непоказну теорію ядерно-хімічної газодинаміки? Треба ж бути фахівцем, щоб хоча б уявити, до чого це приведе: прогнози з точністю до місяця спалахів найновіших, це, чи знаєш, тріумф зоряної астрономії. І вже потім, із створенням всяких загальних теорій поля і квантованих просторів, стало ясно, що попередні висновки цієї газодинаміки, м’яко кажучи, не зовсім вірні – просто в її формулах не було члена дивергенції квантово-просторової дисипації… – розливаючи шузський по келихах, Стак зробив паузу, ніби чекаючи від співбесідника відомої репліки: «а ти це з ким зараз розмовляєш?». А Монку раптом ясно усвідомив, чому програв. – Ну, а щоб, власне, з’явилися теорії поля і квантованих просторів, і потрібно було як слід всіх струсити, – уклав астроном.

– Так, – погодився Монку, зітхаючи і беручи келих. – Віртуозна робота, нічого сказати. Навіть я знімаю капелюха. Але зважитися на таке, доповім я вам, міг тільки…

– Ну-ну! Тільки без грубощів. Просто авантюрист. Вчіться, загалом, поки я живий. Слухай, може, і твоїм відгонялам налити? Стирчать хлопці на морозі.

– Нічого, переживуть. Їх тільки почни балувати – живо на голову сядуть.

– Ну, як знаєш.

Випили. Закусили. Тим часом Стак в сітьовізорі зійшов на трибуну для слова у відповідь.

– Бач ти, – гмикнув Стак, слухаючи власну мову. – Як до ролі увійшов, стерв. Кураж піймав. На оригінал міняти пора, а то зовсім зазнається.

– Потерпи ще тиждень-другий, – сказав генсек ЦУР, відправляючи собі до рота клапоть шиночки. – Перечекаємо найвірогідніший час замахів на твою дорогоцінну персону, тоді і підмінимо вас. Непомітно. А то ж, погодься, втратити оригінал – куди більш клопітно, ніж клона. Тероризм, він же, сам знаєш, як господь бог – усюдисущий.

– Так? Тоді, може, і про цю вашу хатину в горах вже знають?

– Угу, і бомбу вже підклали. Вчора.

Стак і сам розумів, що зморозив нісенітницю. Навряд чи про цей будиночок в Транах, в трьох кілометрах над рівнем моря знають більше двадцяти чоловік на планеті.

– Як там хоч внизу, дихати ще є чим?

Монку невизначено махнув рукою.

– Без радіаційних скафандрів обходимося і гаразд.

– Та-ак. Придумати б ще що-небудь.

– В смислі? – Монку не відразу зрозумів, а потім з розумінням кивнув: – А… Гаразд, досить киснути. Пропоную випити за той – як його? – член, ну, в значенні, той, якого так не вистачало у формулі для розрахунку вибуху Сонця і завдяки якому ми тут сидимо!

Він обернувся до оранжевої кулі, що заглядала у вікно, висячи низько над горами, кивнув їй і випив.

– До речі, – продовжував він, закушуючи, – а зараз коли воно вибухне? Ну, Сонце. Вже порахували?

– Що? А, – завтра, – як ні в чому не бувало, відмахнувся Стак.

Цеурешник завмер, зробився білим, як стіни його «операційних» для допитів, з натугою проковтнув недожований шматок і, нарешті, видавив з себе:

– Не зрозумів.

– Та жарт! – розреготався астроном. – Жарт.

Миколаїв, 10 жовтня 1997 р.

 

……………………………………………

Якщо у вас з’явилося бажання і є можливість підтримати мою творчість матеріально,

після листування особисто зі мною відправляйте ваші ДОБРОВІЛЬНІ ПОЖЕРТВИ через MoneyGram чи Western Union,

або безпосередньо на мій рахунок в Австрії сюди:

RAIFFEISENLANDESBANK NOE-WIEN

Vyacheslav Chubenko

IBAN: AT54 3200 0000 1155 5497

BIC: RLNWATWW

                                  Або

PayPal: asfaya2017@gmail.com

Щиро дякую!